КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ ОЛЕНИ ЖУРЛИВОЇ КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

 





Залуцький Юрій

Залуцький Юрій Васильович (16.11.1979 - 14.12.2023)

 

  • Залуцький Юрій Васильович (позивний «Зозуля») народився 16 листопада 1979 року в м.Кіровограді (тепер Кропивницький). Навчався у середній загальноосвітній школі № 3, яку закінчив у 1997 році. Одразу після закінчення 11-го класу був призваний на строкову військову службу, яку ніс в м. Києві при Генеральному Штабі України, служив водієм. Був демобілізований у звані молодший сержант. 
  • Подальше життя Юрій повʼязав з водійською професією. Спочатку працював на посаді водія в Управлінні МНС Кіровоградської області, потім в Українській авіаційній компанії «УРГА». Певний період життя працював на різних підприємствах але з автомобілем не розлучався.
  • Свою душу він вклав у власне авто, яке дісталось йому у спадок від батька – «ГАЗ 2410», кожний його гвинтик побував в Юриних руках. Ніколи не відмовляв й іншим у допомозі чи пораді з приводу ремонту автомобіля, хлопці знали – Юрчик не відмовить.
  • Дуже любив рибалити, повертався завжди з уловом. Юра дбав про будинок, вів господарство, піклувався про сімʼю. Нажаль своїх дітей не мав, але дуже любив спілкуватись з ними та гратись. Виховав двох племінників: Сашка, 2008 року народження та Софію, 2009 року народження.
  • Юра мав дуже багато друзів, був добрим та безвідмовним, поступався своїми інтересами, якщо хтось потребував його допомоги.
  • З початком війни, отримавши повістку, знову був призваний до лав ЗСУ. Не довго йому довелося служити, з 29.09.2023 по 14.12.2023. Служив Юрій у 57 окремій мотопіхотній бригаді 34 батальйону. Був командиром бойової машини 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини А 4395.
  • Отримавши легкі осколкові та кульове поранення, Юра від госпіталізації відмовився, потрібно було виконувати бойове завдання, з якого він вже не повернувся. Юрій загинув 14 грудня 2023 року в районі с. Синьківка Купʼянського району Харківської області.
  • Сімʼя, рідні та друзі дуже сумують за «своїм Героєм», життя без нього стало сірим і похмурим та світла памʼять про нього назавжди залишиться в наших серцях.