КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ ОЛЕНИ ЖУРЛИВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МІСТА КРОПИВНИЦЬКОГО"

 





Її ім'я носить наша школа.

 

 

 

Школа імені Олени Журливої!
 

З 1951 року під прізвищем Котова в Кіровоградській школі №3 працювала відома в літературному світі поетеса, талановита Олена Костівна Журлива.Гарна, мужня, напрочуд розумна, оптимістична - так описували її учні. Вона була поетесою, актрисою, жінкою надзвичайної краси і таланту, що надихала чоловічі серця на зворушливі рядки поезії, пристрасні й ліричні мелодії. В роки своєї юності, в роки творчого злету вона перебувала серед еліти, в бурхливому морі літературних імен, створювала власний поетичний доробок, навчаючись у визнаних художників слова. На пожовклих від часу фото ми бачимо її поруч з П.Тичиною, В.Сосюрою, О.Копиленком, О.Олесем, М.Вороним та іншими. Олена Журлива спілкувалася з ЛесеюУкраїнкою, М.Рильським, М.Лисенко, В.Базилевським, О.Гончаром, І.Драчем, М.Смоленчуком та багатьма іншими.Талановита поетеса, яка одна з перших вітала революцію, співала гімн Леніну, - була репресована на 10 років таборів. Цей біль пройшов через усе її життя. В нашій школі Олена Костівна працювала у 1951-1956 роках. Жила в будиночку на вулиці Фонтанній № 57, поблизу школи.Довгі роки свого життя прикута до ліжка, творила попри всі життєві складнощі. До її квітучої оселі постійно приходили поспілкуватися учні не тільки нашої школи , але й Новомиколаївського інтернату №1, літературознавці, поети міста і держави, вчителі і просто шанувальники поезії. До останніх днів вона начитувала вірші своїй сестрі Катерині Вишницькій, яка була її справжньою опорою і підтримкою до кінця. До кінця своїх днів, майже 40 років, її долею опікувались і допомагали П.Тичина та В.Сосюра. Як вчитель, вихователь, Олена Журлива відчувала потребу творити для дітей. Добре знаючи психологію дитини, вона намагалася в своїх творах бути їм добрим другом, порадником, старшим товаришем. Багато віршів поетеса присвятила школі й школярам, і, власне, написанні вони не лише з суто вчительської потреби в текстуальному матеріалі, а це своєрідна бесіда зі своїми учнями: вона і пізнавальна, і виховна, а іноді просто розважальна.Великого значення поетеса надавала материнському вихованню. Щоб виросла молода парость, потрібні ніжність, щирість, теплота і любов. Цю ласку і тепло віддає дитині стук материнського серця, це невідомий і таємничий зв'язок поколінь, енергетичне спілкування, без якого неможливо виростити Людину. Олена Журлива пролежала понад 16 років у тяжкому паралічі і померла 10 червня 1971 року. Весь цей час поряд була сестра Катерина Вишницька, яка вже на схилі свого життя написала щоденник, яким відкрила багато цікавих обставин із життя сестер — те, що лежало під покровом таємничості. Померла вона в 1980 році. Поховали за її настійливим проханням поряд з сестрою.За клопотанням педагогічного, учнівського колективів та громадськості мікрорайону до 100 - річчя з дня народження поетеси рішенням міськвиконкому школі в 1998 році присвоєно ім'я Олени Журливої.